Пам'ятки Язловця. Що подивитися
Язлівець одне з містечок Тернопілля, де зберіглася ціла низка памяток:
- Замок Верхній,
- замок Нижній, який вже давно монастир,
- руїни колись величного костелу з унікальними порталами
- вірменська церква,
- неоготична каплиця на старому цвинтарі в оточенні старих надгробків
- старий міст
Отже, поїхали! Язловець чекає!
Язловець - ловець ваших спогадів ...
intro
Є такі місця, які залишаються в серці назавжди, зазвичай вони пов'язані з особистими переживаннями. Через призму власних емоцій, ми визначаємо своє сприйняття місця. Буває й так, що ми відчуваємо пустоту ,і тоді місця навіть сірою плівкою не проминають в наших спогадах. Але Язловець же в будь якому випадку не залишить вас байдужими.
Історична довідка
Місто до 1947 року називалося Язловець, потім перейменували на Яблунівку. В історичних описах за радянський період містечко може фігурувати саме під цією назвою. (Хоча наприклад, Орест Мацюк подає назву Яблунівський замок розміщений в Язловці).
Вперше історичних джерелах місто Язловець згадується на початку XIVст.
Місто славилося своїми ярмарками (отримана привілеї з організації ярмарок в Язловці (від 1519 р.).
Так наприклад, історикиня Лариса Гоздік-Пріцак зазначає на ярмарок у Язловець гнали великі гурти биків з Молдавії . Тобто для Молдавії цей ярмарок мав першорядне значення, оскільки молдавські господарі піклувалися, щоб заохочувати якомога більше покупців із міст східних воєводств Речі Посполитої.
Зокрема у 1659 р. молдавський господар Григорій Гіка у своєму листі райці Львова, нагадуючи, що наближається час Язловецького ярмарку, просив його, щоб він сповістив про це українських та іноземних купців. Господар писав про те, що «... у Язловець прибуло багато східних купців з різними товарами, а жителі з моїх земель теж хотіли би провести тут, як звичайно, свою торгівлю» .
Коли сандомирський воєвода пообіцяв, що молдавські купці сплачуватимуть тільки мито, молдавський господар дозволив їм виїзд на ярмарок.
У Львові і на Язловецькому ярмарку користувалося великим попитом «волоське вино»..." ("Економічна і політична візія Богдана Хмельницького та її реалізація в державі Військо Запорозьке.")
У 1873 році в Язловці народився майбутній письменник Осип Назарук. Саме у Язловецькому костелі був похований ренесансний композитор Микола Гомулка.
Про історію Язловця - одного з самих найцікавіших міст на теренах Поділля й загублених у часі можна розповідати довго. Але давайте почитаємо, що ми з цікавинок ми можемо побачити в Язловці.
Язловецький замок
Верхній замок
Замок розташований на високому пагорбі, який з трьох сторін оточений річкою Ольховець, плато в принципі і вплинуло на його форму. Якщо ви приїхали автобусом, то до замку вам потрібно з автобусної пройти пів села. Насправді це недалеко. Краєвиди ту чудові і дорогою до замку ви будете милуватися ними.
Потрохи відкриваються нашому оку рештки кам’яних мурів, і вхід з надписом санаторій. Так, ми прийшли. Замок з цього ракурсу не фотогенічний, але пройшовши вперед ми побачимо вишуканий красивий портал. Якщо спуститися вдолину - перед входом до замку ліворуч, то відкриється вид на потужну колись фортецю.
Замок має систему ронделів, які є перехідним елементом до бастіонного способу будівництва фортець. Цікаво всередині, але треба поводитися обережно і обов’язково мати про собі ліхтарик (бажано, не від мобільного)
Історія Язловецького замку
Зводили замок магнати Бучацькі (їх родова гілка Язловецькі). У 1448 Теодоре Бучацький-Язловецький розширив замок на п’ятикутне подвір’я з чотирикутною баштою. Брама була зроблена в північно-західному мурі. Майже з самого початку свого заснування до XVII ст. замок постійно добудовувався, зміцнювався. Так наприклад, Юрій Язловецький в 1550-1560-их рр. добудовує замок, будинок, який поділяє територію на дві частини, з'являється оборонна башта. Башта була великою та високою – чотирьохповерховою, товщина стін 4 метри. На першому ярусі в ній розміщувалися були каземати, й на третьому на був в’їзд до замка, до брами вів міст на дерев’яних стовпах, в останній своїй частині - підвісний. На четвертому поверсі були житлові помешкання.
За останніх власників з Язловецьких - Миколая та Ієроніма були збудовані будинки, каплиця, великий бастіон. А далі, далі замок став занепадати.
1643 року замок став власністю Станіслава Конецпольського, великого коронного гетьмана. Він зміцнює замок, оточуючи його нижнім замком. Він збудований 1644-1659рр. як казематне укріплення з двома кутовими бастіонами. (Про нього окремо читаємо нижче).
«Подвійний» Замок був оточений муром.
Під час набігів татар замок вистояв, цей замок витримав облогу війська Хмельницького під час визвольної війни., але у 1672р його зайняли турецькі війська. Після звільнення Польщею Кам’янец-Подільського, Язловець втратив стратегічне значення.
Ульріх Вердум у щоденнику 9січня 1672р.записав:"Замок підноситься на гарматний постріл на захід від міста на окремому погорбку, який на поперек від гори сягає в довгу долину. Є великий, добре збудований італійським способом з високими мурами ,плоским дахом і багатьма коминами, але вже напівспустошений".
У 1746 р. його господарем став Станіслав Понятовський батько короля Станіслава Августа. Він не чіпає старий верхній замок, а приділяє увагу «нижньому»
Численні описи XVIII ст. оповідають про нього як напівзруйнований. А Іполит Ступницький (історик ХІХ ст..) описує:"Язловець...з мальовничими руїнами давнього города, якого мури і філяри, що стирчать, є покриті вірменськими написами..."
Замок хоч і зруйнований, але й досі вражає своїми розмірами, товстими мурами і домінує над містом.