Одне із найстаріших сіл району. Засноване в 1015 році. Назва походить від перших поселенців - Баланів. Вперше згадується в історичних документах XVI ст. Наприкінці XVIII ст. село стало містечком

Пам’ятки Баланівки

• Сторожова вежа князя Любомирського 48.397730, 29.384774
• Млин 48.399547, 29.388045
• Ще один млин 48.40149620291316, 29.38888008215425
• Залишки палацу Марії Потоцької

Балановка – с. Расположѣно при рѣчке Берладынке, на широкой открытой долинѣ, растянувшись в длину верст на четыре. У села рѣчка образуетъ прудъ. Балановка раздѣляется на два прихода: собственно Балановку или Старо-Балановку и Свободо-Балановку. От уезднаго города отстоитѣ в 25 в. к с.-в. Мѣстность здоровая; почва черноземная вѣ нѣкоторыхъ мѣстахъ глинистая. Б. – посѣленіе старое, в актахъ встречается с первой половины XVII в. Принадлежала она в XVIII в. кн. Любомирскимѣ, затѣмъ Потоцкимъ, а теперь Собанскимъ. В конце XVIII в. Б. была превращена в мѣстечко; здесь былі переодичѣскія ярмарки, но в начале XIX в. один из владѣльцѣвъ Балановки Іеронимѣ Собанскій опасаясь вреднаго вліянія евреевѣ на бытѣ крестъянъ походатайствовалъ у Правительства разрѣшѣние объ уничтожении мѣстечекъ вѣ евоихѣ именіяхъ, а вѣ томѣ числі и вѣ Балановкѣ. Нынѣ насєленія вѣ приході: православныхѣ 1384 муж, и 1413 жен. пола, р.-католиковѣ 25 д. об. пола и евреевѣ 58 душѣ. Прихожане — гл. обр. крестьяне-малороссы, занімающіеся хлебопашествомѣ. Церковь вѣ приходѣ во имя св. Николая Чудотворца, кирпичная, построена вѣ 1810—1823 гг. тщаніемь мѣстнаго, владельца Іеронима Собанскаго; она двухглавая, высотою 15 саж, длиною 11 и шириною вѣ средней части 4 саж. Колокольня кирпичная отдельно отѣ церкви, достроена вѣ 1833 г. До постройки этой церкви вѣ Б. была деревянная Николаевская церковь постройки 1733 г.; она находилась на мѣстѣ, заиимаемомѣ нѣнѣ поміщичьимь садомѣ. Изѣ священниковѣ Балановской церкви известны: Кириллѣ Тутевичѣ, обратившейся вѣ 1795 г. изѣ уній вѣ православіе вмісте со всѣмѣ приходомѣ;. затемѣ 1833 по 1897 г. здесь священствовалѣ протоієрей Лука Стрільбицкій, бывшій долго благочиннымѣ, отличавшійся замечательною аккуратностью, опытностью и энергиею (нынѣ проживаетѣ, вѣ томѣ же приходь при своемѣ сынѣ священнике). Церк. земли 45 д. 712 с, изѣ коихѣ усадебной 3 д., пахатиой ,вѣ 3-хѣ смѣнахѣ 29 д. 1552 с. и сенокосной 12 д. 960 с. Священническій домѣ каменный устроенѣ вѣ 1855 г. помѣщикомѣ, а службы—крестьянами изѣ помѣщичьяго матеріала; псаломщическія постройки сгорѣли вѣ 1892 г. Вѣ приходь есть министерское народное училище, открытое здесь вѣ 1877 г.; вѣ 1897 г. открыта еще школа грамоты.

Труды подольского епархиального историко-статистического комитета
Вып. 9 под ред. Евфимия Съцинскаго. Кам. Под. 1901г

І це є треба було мені декілька разів проїжджати ту Баланівку і лишати її кожен раз на потім. Маю надію, найближчим часом виправитися, та потішити вас власними фотографіями. А поки не маю свої фотографій, тому тимчасова фотопідбірка з сайту www.bershad.ua

Мій візит 2021 року

Нарешті, хоч і знову проїздом, але коротенька фотопрогулянка в травні 2021 року

Сторожова вежа князя Любомирського

Млин

Флігель маєтку Любомирських

Палац був знищений, а от господарські будівлі маєтку трохи збереглися. Наприклад, залишився флігель. Його потім використовували як земську школу. ВЖе за радянські часи, після Другої Світової війни в приміщенні колишнього флігеля розмістили дільничу лікарню. Вона, здається, діє і досі.

Комора маєтку