Що цікавого в Брацлаві
Костел, вілли, міська забудова, церква,могила рабі Натана
Брацлав - селище міського типуу Немирівському районі Вінницької області, розташоване на річці Південний Буг, колишній центр Брацлавського воєводства
Костел Матері Божої святого Скапулярію
Будівництво першого костелу в Брацлаві відноситься до 1540 року. Але він проіснував всього з десяток років і був знищений під час нападу татар.
Декілька разів на цьому місці зводилися дерев’яні костели. Так на 1730-ті рр. було зведено костел, освячений на честь Святої Трійці.
Новий, вже цегляний, костел було зведено в середині ХІХ ст., а точніше 1865-1884рр. Між вежами костьолу знаходилися три кам'яні статуї: Богоматері з немовлям Ісусом, св. Йосипа і cв. Іоанна.
Були згадки, що в храмі зберігався чудотворний образ Божої Матері святого Скапулярія.
В 30-ті рр ХХ ст. за часів радянської влади католицький приход було ліквідовано, храм зачинено та знищено яруси двох веж. Під час Другої Світової війни й до 1950 року храм був відкритий для вірян. Потім храм знову закрили і перетворили на клуб з кінозалом.
Храм було повернуто католицькій громаді 1990 року. Тоді ж у травні отець Войцєх Дажицький освятив храм. Розпочалися ремонтні роботи під керівництвом отця Григорія Томашевського.
Повна назва храму Костел Шкаплерівської Божої Матері, ще зустрічається назва "Костел Матері Божої святого Скапулярію".
Костел у на 2008 рік виглядав вже доглянутим та відновленим. Вже потім і сама територія була облагорожена, встановлені ворота, посаджені дерева та різні вуличні рослини та квіти.
Як виглядав костел раніше, яким він був особливим та гарним можна побачити на старій фотографії нижче
Церква св. Миколая
Православний храм був зведений у першій половині ХІХ ст. - 1817-1829рр. Вже 1860-рр окремо від храму було зведено дзвіницю.
Звісно, що це не перший православний храм у місті. До нього існувало декілька дерев’яних, які були зведені в інших місцях Брацлава.
Як описує церкву святителя Миколая Дмитро Малаков у книзі «Брацславщиною» («По Брацлавщине», вид. «Искусство, 1982 р»): Храм невеликий, в плані він являє хрест з короткими плечима. Його зовнішнє оформлення становлять трикутні фронтони, круглі вікна і восьмерик барабана, початково увінчаний шоломоподібним куполом з головкою (маківкою) і хрестом. У декорі храму чітко проступають традиційні прийоми народного дерев'яного зодчества. Адже за синодальним указом від 1803 року заборонялося будувати триглаві «малоросійські» церкви. Брацлавський храм при класичному в цілому вигляді ще зберігав улюблений український купол-баню, пізніше, на жаль, замінений незграбною прим'ятою «скуфейкою» [Малаков Д.В. За Брацлавщині. - М .: Мистецтво, 1982 року, с. 135].
Садиба Шойхета
Цікаво проїжджаючи містом, дивитися на стару житлову забудову Брацлава. У Брацславі зберіглося, за путівниками, два маєтки побудовані на зламі ХІХ-ХХ ст. за адресою Гагаріна, 14 та Енгельса, 30. Тоді карти були лише паперовими. На вулиці в таку ранню годину жодна людина так й не змогла вказати де саме розташовані ці два маєтки ;) Думаю, що з 2008 року ситуація зі знанням власних пам’яток все ж таки поліпшилася.
Також в місті має бути гідроелектростанція. Вона була побудована у 1949р. на базі старої пивоварні. Відкрита у 1951. Електростанція забезпечувала електрострумом Брацлав та ще 23 населених пункти. Ймовірно, що вона буде цікава мандрівникам промислового індастріалу, так як знаходиться в дуже занедбаному вигляді. Хоча були плани її відродити.
Також в Брацлаві є залишки старовинного млину Солитермана. Оці вузилки на пам'ять щоб сфотографувати, якщо я знову поїду в Брацлав.