Найбільш романтичний палац Закарпаття
Приваблива своєю романтичною архітектурою колишня резиденція графів Шенборнів, а нині санаторій Карпати, захоплює тисячі туристів. І це природньо, бо замок Берегвар, як інколи ще його називають, вважається однією з найкрасивіших архітектурних пам’яток Закарпаття.
У чудовому мальовничому місці наприкінці ХІХ столітті, а саме, у 1890-1895 рр., граф Ервін Фрідріх Шенборн-Бухгайм зводить родинну резиденцію у вигляді мисливського будинку в стилі модерн. Цей палац зводився у неоромантичному стилі з використанням романських та готичних мотивів. Дуже часто в різних джерелах згадується, що архітектором був деякий З. Грессерсон або Зулібранд Грегерсон, наприклад в книзі Андрія Баранія "Мукачево очима бабусів та дідусів" ). Мої припущення про чому ані Грегерсон ані Грессерсон не були архітекторами проєкта палацу наведу пізніше. Якщо брати до уваги схожі палаці поблизу, особисто я висуваю припущення про одного угорського архітектора. Проєкт палацу Шенборнів ймовірно виконав архітектор Otto Hieser. Архітектура цього палацу на Закарпатті перегукується з його іншими роботами. Наприклад, перероблений замок-палац в Балтаварі. Давайте порівняємо.
Замок Берегвар на Закарпатті хоча і менший за розміром, ніж вище наведений, але не менш привабливий! Ззовні будівля оздоблена декором у вигляді барельєфів, вітражів, на башточках стоять флюгери, один з яких зроблений у вигляді родинного гербу. А годинник з курантами прикрашає стіну однієї з веж. Під ним розміщено картуш з гербом Шенборнів. Родинний герб представлено у вигляді лева, над його головою корона з хрестом - це знак високого церковного сану. І, справді, Лотар Шенборн був єпископом Бамбергським та архієпископом Майнцським. Лотар і був засновником династії магнатів Шенборнів. Саме йому в 1728 р. Карл IV подарував частину володінь, які були конфісковані у князя Трансильванії Ференца ІІ Ракоці, керівника антигабсбурзької національно-визвольної війни.
Палац зберігся до наших днів майже у первісному вигляді. Окремої уваги заслуговує його оригінальна червона фігурна черепиця.
Вражає кількість веж, димарів, вікон, окремих входів. І це все не просто так.
Згадаємо польський Мальборк з його кількістю кімнат аналогічною кількості днів в році чи деякі німецькі замки, де вежа відповідає кожному місяцю в році. Так і замок Шенборнів перегукується зі стилем тих "старих добрих часів романтизму".
Кажуть, що кількість вікон в палаці відповідає кількості днів в році 365, 52 кімнати відповідають кількості тижнів в році. Існує припущення , що і така сама кількість димоходів в палаці. Не знаю, наскільки це правда, але, якщо порахувати з аерофотографії, то можна нарахувати не менш ніж три десятки точно. Також палац має 12 входів - стільки ж місяців в році.
Вартує уваги і чудовий парк, розбитий навколо мисливського палацу. Його було закладено у 1848р. як англійський парк-дендрарій площею у 19 га . В центрі парку було влаштовано декоративне озеро, яке мало б відтворювати, за задумкою власника палацу, обриси кордонів тодішньої Австро-Угорської імперії.
У парку і зараз росте безліч рідкісних видів рослин: самшит, катальпа, сосна Веймута, канадська ялина, японська вишня, рожевий бук, італійська гліцинія, сріблястий клен, тюльпанове дерево, також сакури та магнолії. Можна в парку побачити кам’яні скульптури диких звірів - ведмедиці з ведмежатами, оленя та нові сучасні фігури витесані з дерева. На території парку розташований справжній звіринець з великими вольєрами для диких тварин. Також в парку облаштовано джерело мінеральної води. Неподалік від цього «Джерела краси» стоїть арка з вазою прикрашена барельєфом дівчини, ніби як племінниці графа. За легендою їй вода допомогла повернути колишню красу після хвороби. Вважається, що вода містить гліцерин. Згадаємо гліцеринове озеро на Рівненщині або "Гліцеринове" джерело 357 в Східниці, що на Львівщині. В останньому насправді в склад входять бітуми. Склад "шенборнівського" джерела мені не відомий, може бути і бітуми, або щось інше.
Якщо ви тільки плануєте поїздку до палацу, то зауважте, що тут гарно особливо весною та восени, коли все буяє фарбами сезону. А весною в парку квітнуть сакури та магнолії.
У 1945 році радянська окупаційна влада палац націоналізувала, і тут було відкрито санаторій з назвою "Карпати". Деякі речі з інтер'єру палацу - меблі, картини, інші цінні речі, тощо, тоді було передані до фондів Ужгородського краєзнавчого музею. В палаці ми можемо побачити в залі автентичні дубові сходи, плитка на підлозі та камін. На деяких вікнах збереглися вітражі. Привертає увагу старовинна люстра, зроблена з оленячих рогів у вигляді жіночої фігури, як її називають Мелюзіна - фея у вигляді жінки-змія або жінки-риба, яка мешкає в водоймах, згідно кельтської міфології.
Санаторій "Карпати" спеціалізується на серцево-судинні та неврологічні захворювання. З 2010 року тут організовано відділення реабілітації захворювань опорно-рухового апарату та відділення лікування шлунково-кишкового тракту. Є відділення патології вагітності жінок. Палац використовується як корпус №1.
З неприємного. На жаль, не довелося побувати там в період останніх воєнних років, але за відгуками в інтернеті, територія стала досить занедбаною, недоглянутою, також гнітюче враження справляє і сам палац. Пишуть, про недбале ставлення з боку людей, особливо дітей, які там тимчасово мешкають, екскурсанти та просто туристи жалілися на відсутність культури мешканців. Їм боляче споглядати на те, як пам’ятка архітектури поступово занепадає та байдуже ставлення відпочиваючих.
Вартує зауважити ще один факт з історії палацу...
Перед початком ІІ Світової війни замок припав до душі рейхміністру авіації Третього Рейху Герману Герінгу. Це той, кого потім на Нюрнберзькому процесі назвали «чарівним мерзотником» та «справжнім піратом». Під його командуванням бомбили мирні міста. Цей соратник Гітлера мав неабиякий потяг до творів мистецтва, мародерів і привласнював собі. Тоді ж наприкінці 30-их років минулого століття він пропонував великі гроші тодішньому президентові Карпатської України Августину Волошину за цю архітектурну перлину в Карпатах! Президент відмовив міністру нацистської влади Герінгу, отже власником залишився граф Георг-Ервін фон Шенборн, хоча ще до закінчення війни, у 1944 році він залишив свою резиденцію назавжди і поїхав до Австрії. Хоча спомини про будинок, в якому він провів свою молодість, не давали йому спокою. Він попросив перед смертю дружину Крістіану фон Шенборн-Бухгейм відвідати карпатські землі і допомогти при потребі фінансово. Графиня виконала заповіт чоловіка і отримала «почесного громадянина Мукачево». Вона давала кошти на реставрацію палацу, допомогла мешканцям з проектом водопостачання, надавала кошти для придбання ліків та апаратуру для дитячої лікарні.
Палац Берегвар з'являється у сучасних серіалах, там він “грав” роль французького замку. Знаходила в мережі дані, що його види були і в фільмах «Снігова королева», «Сімнадцять миттєвостей весни».
То що ж до архітектора проєкту палацу? Про Грессерсона згадує радянський багатотомник «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР». Чомусь прізвище Грессерсон в мережі тільки пов’язане з палацом Шенборнів, і важко знайти його інші витвори (Принаймні, я не знайшла більше жодного) - проєкти чи реалізовані роботи. В мене навіть постало питання "а взагалі чи існувала така людина?" І що ж це за архітектор, який зробив такий шедевр, а більше ніяких робіт не можна знайти. З іншого боку, згадується співзвучне прізвище Грегерсон. Мені стало цікаво прослідкувати цей шлях, і от, що я знайшла. Gregerson - угорська фірма-підрядчик ХІХ століття, що виконувала будівельні роботи й яка була заснована норвезьким теслярем Гудбрандом(!) Грегерсеном де Сааж (Gudbrand Gregersen de Saág). Це була насправді родинна компанія, так як брати Гудбранда переїхали з батьківщини до нього в Угорщину. Перша їх робота була міст через Тису, з часом вони були задіяні в реконструкції церкви св. Матяша в Будапешті. На момент початку будівництва палацу Шенборнів, Гудбранду було 66 років, можна припустити, що саме його фірма виконувала певні будівельні та конструкторські роботи замку Берегвар. Але Гудбранд Грегерсен не був архітектором, він був теслярем, інженером. І жодна його робота архітектурно та візуально не схожа на цей мисливський замочок. Його фірма займалася розробкою та спорудженням більш інженерних та індустріальних об’єктів: мости, залізниці, правда були й громадські будівлі. Гудбранд Грегерсон брав активну участь у запобіганні повеням у Сегеді та будівництві дамб.
Також на одному краєзнавчому сайті, я побачила згадку про те, що архітектором був… Ференц Башинда, про якого згадують Дмитро та Іван Поп в книзі «Замки Подкарпатской Руси», і який володів замком, і що за його часи біля Чинадійовського замку був розбитий парк, а відбувалося це у… 1749 році. Це абсурд.
То ж питання з іменем архітектора палацу Шенборнів лишається відкритим. Маєте, що сказати, знаєте більше, є цікаві припущення? Пишіть!
Фото та текст Landmarks.in.ua
Якщо ви бачите, що інформація на цій сторінці неточна або неповна, значить ви знаєте більше. Тож допоможіть, поділіться знаннями. Напишіть лист з уточненнями чи зауваженнями або цікавими фактами про це місце на адресу:landmarks.in.ua@ukr.net Якщо ж ви побачили орфографічні помилки або одруківки, теж пишіть - я виправлю.
Також, велике прохання, будь ласка поважайте мою працю. Не вартує красти ані фото, ані тексти. Я попередила.