Що цікавого?
Будівля колишнього німецького храму
Шлях туристів з Токмака до Молочанська обов'язково пролягатиме через колишнє менонітське поселення Петерсгагена ( Petershagen ) колонії Молочна, а тепер село з назвою Кутузівка. Хоча дороги зараз настільки в жахливому стані, то подорожуючим власним автотранспортом слід задуматися чи вартує псувати його. Тим не менш, якщо ви вже наважилися на цей маршрут, то слід зробити невелику зупинку й в Кутузівці.
Поселення Petershagen засноване 1805 року. Його першими мешканцями стали двадцять родин-менонітів із Західної Прусіїї. Це було невелике поселення на 1818 рік тут проживало 117, до Першої Світової 420 мешканців, й у 1939 році тут було вже 657 мешканців.
Кірха менонітів
Колишня протестанська церква менонітів розташована попри дороги. Будівля храму зараз служить притулком для жінок.
Перша церква була зведена 1831 року, той храм, що бачимо сьогодні - датується 1892 роком. Храм побудований з червоної добротної цегли, з використанням елементів стилю неоготики ( просторове рішення, стрільчасті з лукоподібними вікнами, пвсевдоконтрофорси), притаманному архітектурі католицьких храмів кінця ХІХ ст. - початку ХХ ст. Церква була побудована скорше як базиліка. Дах вкривала глиняна черепиця.
Всередині церкви були довгі лави з зручними сідіннями у два ряди, між якими був широкий прохід. Перед вівтарем - на платформі стояли навпроти один одного лави для священників з одного боку та наставників з іншого. Територія навколо церкви була доглянута, поруч росли високі охайні дерева (тепер їх немає).
У 1920 році з приходом Радянської влади церкву закривають, а приміщення деякий час використовують як зерносховище. З часом будівля занепадає.
До 1999 року церква була у край незадовільному стані і лише завдяки старанням Франка та Нетті Дік (Frank and Nettie Dyck) та з канадських пожертвувань церкву вдалося відновити: поставлені двері та вікна, та відновили їх декор, будівля храму отримала новий дах. У жовтні того ж року відбулася перше урочисте богослужіння. Що сталося з церквою мені невідомо. Але коли я приїхала до Кутузовки 2019 року, у церкві та навколо життя вже вирувала, і як я зрозуміла, споруда виконувала не церковну, а вже житлову роль!