Історична довідка
Село Ніколайфельд було засноване у 1869 р. як адміністративний центр колонії Язиково мешканцями з різних сел колонії Хортиця. Село назвали на честь імператора Миколи І.
До 1861 року ці землі належали графу Коскулю, який після ліквідації кріпосного права й продав їх менонітській спільноті.
Ніколайфельд мало одну центральну вулицю, а садиби містилися по обидва її боки.
На 1910 рік тут працювали продуктовий магазин та крамниця з продажу тканин, відкрита книгарня, магазин канцтоварів, діяв млин. 1913 року у Ніколайфельді відкрилася аптека та дві столярні майстерні . На 1918 рік кількість населення складала понад 200 осіб.
Частину сучасного села Миколай-Поле складає колишнє німецьке село Францфельд (Franzfeld) засноване також, як і Миколай Поле у 1869 року Першими його поселенцями були 34 менонітські родини, які прибули із різних сіл колонії Хортиця.
Тут діяв вітряний млин та механічний млин Леткеманна, також був та цегельня. 1908 року місцевою громадою побудовано будинок для амбулаторії та аптеки У 1908 р. назву села змінили. З того часу Францфельд іменували Варварівкою, як й Ніколайфельд змінило на Миколай Поле.
Сьогодні від колишнього Францфельду лишилися багато менонітських будинків, магазин, будинок пошти-аптеки, менонітське кладовище з надгробками.
Молитовний будинок меннонітів у Миколай-Полі
Будівництво молитовного будинку було розпочато навесні 1987 року за проектом Дитріха Ремпеля, майстру-столяра з хортицької фабрики «Лепп і Вальман» А урочисте перше богослужіння у протестантському храмі відбулось 16 жовтня 1888 р.
Зводився храм на кошти мешканців Ніколайфельду. Розміри церкви 19 х 28 м . Будівля цегляна, її зовнішні стіни були вкриті штукатуркою та прикрашені декоративними деталями. Будівля не висока, і її псевдоготичні вікна розташувалися доволі низько до землі, що створювало незвичне враження. Вхід до церкви розташовувався на південному боці, а кафедра стояла на підвищенні на протилежній частині. В храмі могло розміститися 300 прихожан.
За часів Радянської влади церкву перетворили на зерносховище. Сьогодні колишній менонітський храм служить спортзалом для сусідньої школи, яка теж є архітектурною менонітською спадщиною Миколай-Поля.
Менонітська школа
Домінантою Миколай-Поля, беззаперечно, є висока будівля менонітської школи, що розмістилася паралельно до центральної вулиці села. До наших днів дожила й цегляна огорожа
Школа була відкрита восени 1906 р. Її першими учнями стали 100 діточок.
Школа триповерхова з розмірами 15 х 44 м.
Так як призначення усіх поверхів було різним, то фасади першого та другого поверху були різними. Головний же вхід прикрашали різноманітні псевдоготичні арки.
Отже, перший поверх був запроектований як гуртожиток для 50 учнів, а на другому розміщалися чотири класних кімнати, вчительська, кабінет для занять з фізики та велика зала, яка служила й актовою, або як спортивною. Також тут була шкільна бібліотека з колекцією літератури німецькою та російською мовами. На третьому поверсі було невелике приміщення. До школи з внутрішньої частини двору з обох кінців школи були добудовані одноповерхові приміщення розміром 12 х 15 м. Тут були «квартири» для вчителів.
Після Першої світової війни в приміщенні відкрили Сільськогосподарську школу, яка після колективізації була перетворена на колгоспну школу. В наші часи в будівлі колишньої менонітської школи діє загальноосвітня миколай-полівська школа
Старі будинки менонітів
Що ще збереглося у колишньому менонітському поселенні Міколайфельд. Якщо ви колись будете тут і знайдете ці об'єкти, то буду вдячна за фотографії
- Будинок пошти Зведена з цегли, а вікна мали дерев’яне декоративне обрамування. Тепер тут міститься поліклініка
- Зерносховище Классена Це все що лишилося від великої садиби Йоганна Классена.
- Сільська школа була типовою будівлею менонітської школи. Зводили її з цегли будинок мав декоративний орнамент, а між вікнами споруду прикрашали пілястри. Після революції тут працювала колгоспна школа, а сьогодні у частині будинку розташувався гастроном.
- Кладовище з ідентифікованими надгробками з похованнями до 1916 року