Що цікавого?
Головна пам'ятка Василівки - Замок Попова. Це унікальний архітектурний витвір, що зберігся на території Дикого Поля. Василівський палацово-парковий комплекс, стилізований під середньовічний замок, дивує, ось, що точно не очікуєш побачити на теренах Південої України. Правда, до нашого часу збереглися флігелі, стайня і оглядова башта. Палац був знищений в 1930-40-х рр.
Маєток. Замок Попова
«На краю відомих Великих луків, здається, на тому місці, де стояла хата Тараса Бульби, в куту між Дніпром та Кара-Чекраком несподівано у степу витягнулися довгі пагорби. Поміж ними Кара-Чекрак прямою стрілкою прямує до Дніпра, навіть й на річку не схожий – канал, а на високому березі його – диво. Високі зубчаті мури, за стінами палаци, гостроконечні та круглі дахи, переплутані у казковій своєрідності» - — Антон Семенович Макаренко "Педагогічна поема"
В оригіналі: «На краю знаменитого Великого луга, кажется, на том самом месте, где стояла хата Тараса Бульбы, в углу между Днепром и Кара-Чекраком неожиданно в степи вытянулись длинные холмы. Между ними Кара-Чекрак прямой стрелкой стремится к Днепру, даже и на речку не похож — канал, а на высоком берегу его — чудо. Высокие зубчатые стены, за стенами дворцы, остроконечные и круглые кровли, перепутанные в сказочном своеволии»
У 1787 році дворянин Василь Степанович Попов отримав від імператриці Катерини ІІ за вірну службу на кордоні Великого Лугу і Дикої Степу земельні володіння, на яких до цього були паланки та зимовники війська запорізького.
Василь Попов був особистим секретарем та начальником канцелярії Потьомкіна, дійсним таємним радником. Взагалі його карєрна історія вражає.Він на новоотриманих землях засновує містечко і називає Василівка. Вартує додати, що земель у нього було повно. Поміж служінням імперії він робить перерву, оселяювшись в своєму маєтку в Решетилівці, що на Полтавщині. Перше, що він робить, повернувшись на службу - ставить питання про родинний герб. Й герб, й дворянський титул він передає своїм двом синам. Його син Павло пішов не канцелярською дорогою батька, а став військовим, мав високі нагороди. але на піку своєї військової кар'єри неочікувано лишає службу. Причина в тому - кохання. То ж після закінчення турецької війни Павло Попов одружився з грузинською князівною Оленою Олександрівною Еріставі, онучці грузинського царя Іраклія II. Він оселяється на своїх родинних землях - в Василівці і доволі успішно займається садівництвом та виноградниками. Але помирає молодим у віці 44 років. В память про нього його дружина Олена споруджує церкву, яку освячують на честь святих апостолів Петра та Павла.
У 1864-84 рр. на замовлення онука Василя Попова теж Василя, сина Павла Попова, було побудовано величний палацовий комплекс в еклектичному романтичному неоготичному стилі. Зведений маєток був дуже схожий на замок. Маєток мав відігравати роль родинної резиденції. Будівлі маєтку були спроектовані європейськими архітекторами. Щоправда серед істориків досі немає згоди щодо того, хто був архітектором, однак найчастіше авторство приписують Миколі Бенуа, хоча серед версій є Стюнкль, Лагобардіи, Бенц. Припускають, що проект палацу виконаний мелітопольським архітектором Олександром Агеєнко. А стайня будувалася за проектом Бенца.
Цікавий факт, що ще до побудови свого замку Василь Павлович Попов побував в Алупці і бачив Воронцовський палац. Він побажав щоб його "замковий" комплекс у Василівці був кращим і більшим за Воронцовський
Масштаби маєтку генерал-майора Василя Попова вражають відвідувачів й досі. Якщо брати до уваги, те що палац та три флігелі, на жаль, не збереглися, і все що ми можемо побачити лише господарські споруди, стайні, каретну, флігель, парадну браму. Вартує зауважити, що віднедавна, територія, де знаходився палац, оточена парканом, і там й досі проводять розкопки та дослідження.
Якщо казати про архітектуру всього комплексу, то вартує зауважити, що зведений в еклектичному стилі, тобто поєднанні багатьох різних стилів. Сам палац збудований у неомавританському й неоготичному стилях. Західний флігель з багаторівневим дахом у неоготичному стилі і нагадує англійський замок. Північний та Східний флігелі для почесних гостей, зведені в неомавританському стилі з елементами неоготики. Оглядова башта - в еклектичному стилі.
Замок-палац був зведений також з цегли. Він був двоповерховим і його прикрашали п'ять веж, три з яких закінчувалися шатровим дахом.
"Замок" мав стандартний набір як для палаців приміщень як то вітальню, бальну залу, бібліотеку, картинну залу. Був акваріум з рибами. А чого тільки вартувала з оптичною ілюзією дзеркальна зала. В палаці була навіть лицарська зала з колекцією старовинної зброї.
Тут була навіть лазня, і не одного виду: були й фінські, й римські, й російська баня).
В палаці було досить цікаво офоромлених 15 кімнат. Кожна з них представляла культуру різних народів - Китая, Туреччини, Індії тощо. Свого роду ці кімнати нагадували етнографічний музей. Роботи великих художників Тиціана, Гої, Рембрандта прикрашали стіни палацу. Ще з незвичного та особливого що було в палаці - механічні ляльки. Одна кланялася гостям на вході, друга заварювала каву ;) Чим викликала щире здивування та захват у гостей господаря. З розваг в палаці гостям пропонувалася й велика шахова доска з великими фігурами з пап'є маше.
Звісно, тут під палацем були зроблені льохи, які виконували роль холодильників та приміщень для зберігання продуктів та вина.
Вже при синові Василя - Юрії на території маєтку була побудована електростанція. Також тут була заснована метеостанція, яка була офіційно зарахована до мережі метеослужб Російської імперії. А на даху садиби діяла справжні астрономічна обсерваторія з телескопом. От з нею пов'язаня одна трагічна історія. В 1917 році гостювала у Попових грузинська родичка княжни Олени Ратішвілі. Вона виходила з обсерваторії й подолом сукні зачіпилася за гвинтові сходи оглядової вежі , не втримала рівновагу і впала вниз - загинула.
До речі це не єдина трагічна історія, але з більш позитивним фіналом. Не так давно в 2016 під час шкільної екскурсії , діти почали взбиратися на могильний камяний хрест, який стояв на теритоорії садиби. Хрест не витримав і впав на школярку, внаслідок чого остання отримала значні травми, але жива.
Страшної руйнації завдала Радянська влада . Було знищено собор святих апостолів Петра та Павла, якій побудувала у Василівці родина Попових, в соборі був родинний склеп. Дуже сильно постраждав маєток, деякі будівлі були знищені, а деякі перебудовані, й найголовніша втрата - красень-замок - палац. Від нього лишилася лише одна висока кругла вежа.
Церкву зараз відроджують . Якою вона була можна побачити нижче з архівного зображення
В північному флігелі влаштували музей, в екпозиціях якого були:
- зала історії садиби Попова (фото, макет первісного вигляду садиби, фрагменти декору тощо)
- зала етнографії
- зала історії Другої світової війни
- твори місцевих художників
- архітектурний макет поруйнованої садиби
- рештки речей з колишньої садиби тощо.
Прогуляємося ще трохи маєтком
