Почаїв

Свято-Успенська Почаївська Лавра

Sightseeing. Цікаві місця Найвелика Православна Обитель Волинського краю

На кордоні історичних Волині та Галичині розташувалася християнська перлина, непересічний архітектурний ансамбль Свято-Успенського монастиря в Почаєві. Почаївська Лавра мала б зберігати традиції православного чернецтва на Волині й Західної України. Вже багато років Почаївська Лавра перебуває під керівництвом Православної Церкви Московського Патріархату. Охороняється незрозумілого походження козаками, певно , що росіянами.

Згідно легенді, Свято-Успенська Лавра була заснована на місці чудотворного явища Богоматері в 1240г. на горі в вогняному стовпі, де влаштувалися ченці, що бігли з Києво-Печерської Лаври під час татаро-монгольської навали. Від чудотворного явища Богородиці лишився відбиток її ступні, він заповнився водою й з'явилося цілюще джерело.

Головною іконою Свято- Успенської Лаври є чудотворна ікона Богородиці, подарована ченцям Ганною Гойською наприкінці ХVІ в. Зараз ця ікона розташована над Царськими вратами Успенського собору. Чудотворну ікону подарував Ганні Гойській у 1559-го році грецький митрополит Неофіт, який зупинявся у володіннях пані під час своєї мандрівки Волинськими землями. Тридцять років ікона залишалася у молитовній кімнаті Гойської, поки її слуги не почали розповідати про сяйво, що йшло від ікони. Власниця Почаєва не вірила, аж поки не побачила це світло на власні очі. Після того, як біля ікони прозрів її від народження сліпий брат Пилип, Гойська зрозуміла, що не в праві тримати таку святиню вдома і віддала її ченцям, при цьому додала ще й право на землі для будівництва монастиря.

Хоча якщо зіставити обставини, то 1597 року Ганна робить фундушевий запис на рахунок Почаєва, тобто через рік після історичного Берестейського собору. Нагадаю, що тоді було проголошено унію з римо-католицькою Церквою. В своєму записі Ганна Гойська робить акцент, що новоутворений монастир має бути грецької, тобто православної віри. Хоча після смерті фундаторки у 1617 році відбулося інакше ніж мріяла Гойська.

Успенський Собор

Успенський Собор - домінанта всього архітектурного ансамблю. Храм стоїть на місці явлення Богородиці. Зведений собор в період 1771-1783рр. Цікаво, що його вівтар через особливість положення цілющого джерела орієнтований не на схід, а на північ. Архітектурний ансамбль Успенського собору був зведений на кошти польського графа Миколи Потоцького, який, увірувавши в диво, відрікся католицької віри й перейшов у православ'я. Як одповідається це було так:

«Микола Потоцький був колись жорстоким вельможею. Якось проїжджаючи неподалік Почаєва, його кучер не впорався з наляканими кіньми. Коляска графа перекинулася. Короткий на розправу Потоцький вихопив пістолет і вистрілив у свого кучера. Пістолет дав осічку. Осічками закінчилися друга і третя спроби. Коли лють графа минула, він помітив, що наляканий кучер молиться, повернувшись до монастиря і згадує у молитві Божу Матір, явлену в Її Почаївському образі. Тоді граф наказав повезти його до Почаєва, виявивши бажання побачити чудотворну ікону, моління до якої спаси його кучера. Перед Почаївським образом відбулося його покаяння. Він зрікся католицької віри і прийняв православ’я. Сталося це 1759-го року»

У нижньому ярусі Успенського собору розташований печерний храм Преподобного Іови Почаївського – першого, як згадується в літописах, ігумена монастиря. У десятилітньому віці побачивши свій шлях служінню Богу, він став послушником, а у дванадцять уже прийняв чернечий постриг. З ініціативи князя Костянтина Острозького, преподобний Іов в 20 років став ігуменом монастиря в Дубно. З благословення преподобного Іони побачила світ слов'янська Острозька Біблія. Згодом прпд. Іов залишає з монастир і йде служити Господу на Почаївську гору, де після передачі Анною Гойською чудотворної ікони Богородиці та земель засновали монастир. Фактично саме Іов став завзято протистояти унійним настроями, які вітали у повітрі Почаєва. Він запровадив досить суворий монастирський статут. Через суд добився повернення майна, яке награбував родич Гойської Андрій Фірлей, і головне, преподобний Іов зміг повернути чудотворну ікону Почаївської Божої матері, яку Фірлей заховав у своєму Козинському замку! Преподобний Іов, в миру Іван Залізо, був ігуменом монастиря 50 років! Саме завдяки йому монастир набув розвитку та розголосу. При нього зросла кількість ченців, зявилися нові монастирські споруди. Через 7 років після його смерті його мощі були знайдені нетлінними й визнані чудотворними.

У глибині печерної церкви зберігаються мощі Амфилохія Почаївського, який в дарунок одержав від Господа дар зцілення й прозорливості. Старець Амфилохій жив у ХХ столітті. Він проводив водохрещенські молебні, зціляючи людей від багатьох хвороб. У радянські часи прпд. Амфилохій захищав монастир від виселення й знищення. Прпд. Амфилохій навіть перебував під арештом та в лікарнях для душевнохворих. Не аби яку роль у визволенні прпд. Амфилохія зіграла донька Сталіна - Світлана Алілуєва.

Він оселився у рідному селі. До нього знову почали приходити люди. Вже старого ченця, за замовленням владоможців, явно за вказівкою зверху, вивезли у грудні на болоту і кинули. Його знайшли ледь живого, своє друге народження він провів у Почаївській Лаврі, де йому дали нове імя - Амфілохій. Після чого 1965 року він повернувся у Малу Іловицю, де оселився у своєї племінниці. Заснувавши, можна сказати «домашній» монастир і приймаючи страждаючих та потребуючих в його молитві людей. Прпд Амфілохій відійшов 1971 року.

12 травня 2002 року схиігумен Амфілохій урочисто був канонізований УПЦ (МП) як преподобний Амфілохій Почаївський

Троїцький собор

Мітки: Тернопільська область, монастирі, церкви,