Мозаїка памяток Великих Межиріч
Великий палац, костел в стані руйнації, церкви, залишки іудейського цвинтаря
Історична довідка
Перша згадка про село датується 1544 роком, коли воно перебувало у власності князів Корецьких. Саме вони наприкінці XV – на початку XVI ст. звели оборонний замок з кам'яними мурами. В 1648 та 1660 рр. фортецю не раз оточували та завойовували козацькі війська. Маґдебурзьке право містечко отримало у 1605 р. (Правда, польський історик та краєзнавець Мечислав Орлович подає іншу дату – 1590 р.)
В різні часи власниками були родини Острозьких, Корецьких, Лєщінських, з 1706 р. – Любомирських. Потім містечко належало Яблонським, доки в кінці XVIII ст. власник не програв його у карти (разом з околицями) волинському хорунжому Яну Казімежу Стецькому.
Великі Межирічі колись називалися просто Межирічі, але не плутайте – його тезка, зараз просто Межирічі (колись Межирічі Острозькі), знаходиться на Острожчині. Поляки це село й досі згадують за старою назвою – Межирічі Корецькі (Miedzyrzec Korecki).
З 1965 р. воно отримало назву Великі Межирічі. Назва виправдана – село і справді величезне, тягнеться вздовж дороги, має центр, декілька заводів, як то: цегельний, плодово-овочевий, комбікормовий.
Ян Стецький у 1789 р. звів на руїнах старого замку палац. 1831 року царська Росія конфіскувала в Стецьких і маєток, і містечко, але після амністії, дарованої імператором Олександром ІІ, маєток повернули родині Стецьких
Палац Стецьких у Великі Межирічі
Палацовий комплекс у Великих Межирічах зведений за проектом архітектора Домініка Мерліні. Цей архітектор – поляк італійського походження – відомий, перш за все, своїми будівлями Варшавських Лазенок (поміж інших і палацу), а також реставрацією Уяздівського замку та бібліотеки Королівського замку, реконструкцією палацу Красинського у Варшаві, іншими проектами палаців.
При будуванні Межиріцького палацу Домінік Мерліні не відхилився від свого основного стилю – класицизму.
У центрі комплексу розташовано палац. Симетрично до нього з обох боків прибудовані галереї-переходи. (Я була дуже здивована, коли, відкривши двері в одній з галерей, потрапила у внутрішній двір, а не всередину палацу). Галереї – дугоподібні і ззовні надають відчуття оборонної споруди, а не палацу. Вони з'єднують палац і флігелі. З внутрішнього боку галереї прикрашені колонами тосканського ордеру. В основі першого поверху лежить каміння від замку Корецького. Велична будова має два фасади. Парадний вхід прикрашає портик іонічного ордеру, колони його поставлені в два ряди – шість у внутрішньому й чотири в зовнішньому.
Коли прямуватимете алеєю до палацу, побачите його другий, садовий, фасад, прикрашений шестиколонним портиком і балконом на другому поверсі. Алея дерев зі спиляними верхівками – нова, раніше до будівлі вела дуже широка алея. Ставочки у вигляді окулярів з вимощеним дубовими дошками дном... Лавочки вздовж ставків... Широко розгалужені доріжки для прогулянок... Альтанки... За часів сина Яна Стецького Юзефа було засновано ботанічний сад. Діяла музична капела.
Палац має французьку систему розташування кімнат. Парадна зала знаходиться на другому поверсі; на сходах стіни розмальовані видами руїн старого замку, а стелю прикрашає зображення нового палацу. Головна зала – в бароковому стилі; тут збереглася ліпнина й архітектурні деталі.
стан інтер'єрів на квітень 2007 року
На 2007 рік у приміщенні палацу містилася школа-інтернат. Усюди бігали дітлахи та підлітки. На жаль, вже на 2017 рік взірець садибної архітектури XVIII ст.. виглядав ще більш жалюгідно. Стан споруди став аварійним.
Разом з наступною пам’яткою архітектури Великі Межирічі мають великий туристичний потенціал, який на жаль не розуміють ані мешканці, ані організація з охорони пам’яток Рівненського району. Тим більш що в сусідньому селі Невірків знаходяться руїни костелу
Костел святого Антонія
Костел святого Антонія зведений на кошти власника Межирічів Корецьких – Єжі Любомирського за проектом архітектора Войцеха Лєнартовича (Wojciech (Lenartowicz). Його авторству належать проекти, за якими зведено костели Львівщини - у Варяжі та Угніві. Зводили межиріцьку католицьку церкву 25 років. «Історична довідка села Великі Межирічі» (Рівне, 2004, с. 5) повідомляє, що костел збудований на місці старого дерев'яного храму, який було зведено ще Костянтином Острозьким і який згорів у 1601 р.
Храм і дотепер вражає своєю масивністю, але, на жаль, стоїть пусткою, поступово руйнуючись. Внутрішня велич костелу підкреслюється лише великим об'ємом – фрески, на жаль, майже не збереглися. Перед головним входом є сходи, вони ведуть до підземелля.
Ще наприкінці 2000-их всередину можна було потрапити, на липень 2017 костел вже був закритий, хитрі хода ніби замуровані, й тому потрапити всередину мені не вдалося. Лише споглядати крізь щілину.
Нижче надано фотографії інтер'єрів костелу станом за 2007 рік.
Костел перебуває в аварійному стані. Але будівлю ще можна врятувати
«Будівля цегляна, тринефна, чотиристовпна. Середній неф виділений в просторову структуру інтер'єру; він значно ширше бічних, відрізняється глибинним розкриттям внутрішнього простору. Цьому сприяє трьохпролітна аркада, яка об'єднує з ним середнє розмежування нартекса та розкритий в інтер'єрі апсідний обсяг. Бічні розмежування нартекса з гвинтовими сходами завершуються двоярусними, квадратними в плані баштами-дзвіницями.
Зовні стіни будинку розчленовані пілястрами; на бічних фасадах їх розташування відповідає внутрішнім опорних стовпів. Вікна з лучковими перемичками розташовані високо. Споруду прикрашено трьома фронтонами пізньобарочного характеру. Принципам розвиненого бароко в зовнішньому декорі відповідають розірваний сегментний фронтон головного порталу, сегментні сандрики і високий антаблемент з розкріпованим фризом та карнизом, що периметрально оперезує будинок. Інтер'єр відрізнявся багатством пластичного декору.» Пам'ятники містобудування та архітектури УРСР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 3, стр. 314
Неподалік від костелу магнати Любомирські заснували римо-католицький колегіум ордену піярів, який у 1814 р. було перетворено на гімназію, а через вісімнадцять років російська влада його взагалі закрила.
Всередині костелу одразу при вході була крипта з похованнями. Вона була сплюндрована та розкрадена, а людські рештки розкидані всередині. Так тривало багато часу. І тільки 2014 року біля костелу було ці рештки перепоховано, а над ними поставлено пам'ятний хрест з табличкою.
Церква святих апостолів Петра та Павла
У Великих Межирічах збереглася дерев'яна церква, зведена в 1848 р.
Пам'ятка архітектури побудована у класичному стилі з елементами неоруської стилізації.
Дерев'яна, тризрубна, трохи витягнута догори вона нічим особливим не відрізняється від багатьох православних дерев'яних церков, побудованих у ті часи на Волині. До фасаду прибудована шатрова триярусна дзвіниця.
Чомусь я не приділила їй потрібної уваги. Фото дерев на фоні церкви напевне не вартує розміщати на сайті.
Ця церква належить до парафії УПЦ
В селі є ще одна Петропавлівська церква. Мурована. Належить ПЦУ
В архітектурі пам'ятника поєднуються класичні принципи з псевдоруським стилізаторством. Це відобразилося у горизонтальній схемі фасадів, підпорядкованої ритмічному чергуванню однакових обсягів, в щипцях карнизів дзвіниці і нефа, в комбінації круглих і прямокутних з арковими перемичками одиночних та потрійних вікон, сандрики-кокошниках, в пилястрах, підкреслюють кути нефа і нижнього четверика дзвіниці. В інтер'єрі висотно розкритий внутрішній простір неф активно посилюється контрастом плоско перекритого бабинця, що відкривається в неф високою полуциркульной аркою-вирізом. Пам'ятник є твором дерев'яної архітектури Рівненщини середини XIX ст. ПМБ УРСР
Свято-Миколаївська церква
Іудейський цвинтар у Великих Межирічах
Хасидам Великі Межирічі відомі, перш за все, проживанням тут рабина Дов-Бера, послідовника засновника хасидизму рабі Ізроєля Баал-Шем-Това. На світлинах нижче зображена місцева синагога. Вона була зведена аж 1713 року, а зруйнована вщент під час Другої Світової війни.
Зараз на пагорбі, де колись було єврейське кладовище, встановлено меморіальну дошку. Збереглися тут також кілька надгробків. Місце масового розстрілу євреїв під час Другої світової війни – зараз засипаний яр при виїзді з села в бік Невіркова. Воно позначене кількома надгробками, перенесеними зі старого цвинтаря.
Як доїхати до Великі Межирічі
Великі Межирічі розташовані неподалік від траси Київ-Чоп. Отже з Рівне, Луцька, Львова та з Києва можна дістатися автобусом машиною чи маршруткою. Наприклад, маршрутка з Південного вокзалу Києва довезе вас до повороту на Великі Межирічі, а далі чекайте іншу маршрутку, яка йде або на Губків, або на Невірків. Реально за один день відвідати Й Невірків, й Великі Межирічі, і навіть Корець. Принаймні мені це вдавалося.