Гусятин та його пам'ятки
Гусятин розташований в мальовничій місцевості Медобори на березі славетного Збруча.
У Гусятині зберіглися деякі пам’ятки історії та архітектури. Зокрема храми іудейський, православний та католицький.
- Синагога
- Церква Св. Онуфрія
- Бернардинський костел та монастир
- Будинок Польського народного товариства “Сокіл”
- Український народний будинок вул. Шевченка, 15
- Житлові будинки по вулиці Незалежності 14, 18, 24
Вперше в літописах Гусятин згадується на початку XV ст. 1559 році містечку надали магдебурзьке право. Назва Гусятин походить не від гомінливих птахів - гусей, а від поширеної в цієї місцевості рослини гусятник. У документах XVI ст. містечко згадується як Усятин. 1579 року Гусятин стає власністю польського магната Калиновсього. В 1594-1596 роках відбулося селянське-козацьке повстання під керівництвом Северина Наливайко, який тут народився. Гусятин місто розділене історією на дві частини. Зараз в Хмельницькій області одразу за кордоном розміщається друга частина Гусятина. Тернопільський був під владою Польщі та Австрії, потім Росії.
Синагога
Синагога в Гусятині ще намагається втримати ознаки своєї краси. Ця незвичайна пам’ятка у маврітансько-готичному стилі – одна з найстаріших будівель Гусятина. Храм був побудований наприкінці XVI ст. у найстарішій частині міста. Разом з церквою та замком синагога входила в оборонний трикутник міста
Споруда являла собою триярусний, зведений на майже квадратовому плані обсяг, з прилеглими західним одноярусним і північним двоярусним обсягами, в яких були приміщення для жінок і хедер (школа).
Синагога декілька разів перебудовувалася. Так у XVII ст. відбулася перебудова. Тоді було розширено молитовну залу, а то стрільниці другого та третього оборонного ярусу було перероблено на восьми метрові готичні вікна. Під час Другої світової війни було зруйновано західну частину споруди, знищено склепіння та північний двоповерховий обсяг хедеру. Завдяки реставраційним роботам у середині ХХ ст. сакральну памятку було врятовано та відновлено.
Ще в 1950-ті роки в нижній частині вікон лишалися сліди від стрільниць другого бойового ярусу.
За радянських часів тут містився краєзнавчий музей. На 2013 рік тут вже нічого не має. Шибки вибиті. Якщо я ще бачила у 2005 році надпис "Музей", то вже у 2013 році його не було - літери збили. Синагога чекає на своїх господарів. Але хто ними буде? І чи не встигне зовсім занепасти унікальна пам’ятка архітектури єврейської сакральної спадщини в Україні?
На 2020 рік синагога вже закривається на ключ. Всередині надписи було замальовано, розчищено від сміття, встановлено невеликий столик. Опікується нині храмом Сергій Марцінко.
Замок в Гусятині (не зберігся)
В Гусятині був замок, але він не зберігся. Твердиня просто вщент знищена війнами. Замок разом з Онуфрієвською церквою та синагогою створювали оборонний трикутник міста. Отець Давид, священик з Гусятинського костелу (2005 рік) дав підказку де шукати вали, за його словами вони розташовані у лісі, й він навіть вказував на рештки мурів. Й ще одна підказка: гусятинська ратуша, яка не збереглася, стояла у центрі того оборонного трикутника. Кому пощастить знайти за цими підказками - з вас фотографія!
Upd. (Оновлення) Довго я проводила трикутники на чудо-мапі Гугл, і лісок мені аж ніяк не випадав. Замок мав би бути на березі Збруча, і десь на території сучасного міста. Цікаво, що припущення мої , де міг би бути замок повністю співпали з дослідженнями автора сайту "Замки та фортеці України". Нині, на місці замку сучасні будівлі.
Гусятинський замок був побудований в середині XVII ст. брацлавським воєводою Марціном Калиновським на місці давньої дерев’яної фортеці.
У 1648 році був захоплений та зруйнований козацьким військом, але твердиню було відбудовано. 1651 року оборонна споруда зуміла витримати облогу татар та козаків. 1652 року замок тримали в облозі московське військо під командуванням боярина Василя Бутурліна. Якщо дивитися історію замку, то перші 100 років життя замку були суцільна боротьба за виживання. Замок неодноразово був взятий турками в період 1670-1680 рр.
Замком після Калиновських володіли у різні часи Чарнецькі, Потоцькі, Верещинські, Ґолуховські. Стан замку на ХІХ ст. бажав кращого. Колишнього оборонця Гусятина було продано місцевому рабину. Він розібрав деякі мури та башту, а частково переобладнав собі на палац. Ось як писав О. Чоловський: «Замок, колись укріплений у центрі міста, переобладнаний у нинішньому столітті на житловий палац, з трьома крилами. Лише донині з фронту збереглися дві круглі кутові вежі з трьома ярусами стрілових прорізів».
Саме палац ми і можемо побачити на малюнку Наполеона Орди нижче. Але під час першої світової війни ці всі споруди було знищено.
Так де ж був замок? Навіть з супутнику нічого в рельєфі не підкаже, де саме було замчище. А мені вартувало б просто раніше скласти відомі факти та літографію Н.Орди :). Будинок рабина біля синагоги і був місцем, де колись існувала гусятинська твердиня. Що нині там? Забудова, промислова та житлова.
Церква св. Онуфірія
Церква в Гусятині побудована в другій половині ХVІ сторіччя, і , як вже зазначалося, входила в оборонну систему середньовічного Гусятина разом із замком та синагогою.
Церква належить до типу триконхових оборонних подільських храмів без бані над навою і мурованою оборонною вежею-дзвіницею над бабинцем. Товщина стін складає 1,5-2,2м. Бабинець великий мав декілька ярусів, другий ярус, до якого ведуть внутрістінні сходи, має вікна, але горішній бойовий ярус не зберігся. Ймовірно він був у вигляді дерев'яної галереї по периметру вежі.
Є припущення, що зовнішньо храм схожий на румунські храми з вежами-дзвіницями, що постали в ХІV-ХV сторіччях.
Онуфріївська церква в Гусятині відрізняється своєю простотою та компактністю, а також відсутністю ззовні декоративного оздоблення. З протилежного вулиці боку збереглися старі мури.
Костел
У 1610 році у Гусятині було збудовано дерев'яний костел та монастир для оо.-бернардинів за кошти Каліновських. У 1623-1625 роках також коштом Каліновських для монахів спорудили сучасні муровані костел та монастир.
Колись давно в Гусятині було засновано бернардинських монастир... Спочатку у 1610 році тут був побудовано дерев'яний костел за кошти Олександра Каліновського. Тривалий час монастир перебував під опікою родини Калиновських. За декілька років тут зведено мурований костел та келії завдяки вже Марціну Каліновському (він зводив Сидорівський замок, що неподалік від Гусятина). Бернардинський кляштор було значно пошкоджено під час визвольної війни Богдана Хмельницького 1648 року.
Декілька років він стояв в руїні, ченці, які повернулися лише 1690 року почали повільне відновлення святині і тривало майже 40 років. За цей час обителі дарують святий образ Гусятинської Божої Матері.
За часи Австро-Угорщини костел став парафіяльним.
Другий раз за життя монастиря ченці залишають монастир під час Першої світової війни. Діяв потім монастир з 1938 до 1946 року. 1992 року будівлю костелу було передано римо-католицькій парафії.
Ліворуч від вівтаря на стіні розташований герб Калиновських. Праворуч теж був герб, але його було знищено, бо вважали, як розповів брат Давид Мокрий, за гербами шукали скарби.
На задньому подвір'ї костелу знаходяться залишки фігур святих, що прикрашали фасад храму, ще декілька стоїть при вході в храм.
«Кам'яний, тринефний (зальний тип), чотиристопний, з виділеним пресвітерієм. Початкові хрестові склепіння не збереглися. Декор представлений білокам'яним фризом з орнаментованими метопами і тригліфами, порталом головного входу у вигляді безфронтонного портика витонченого іонічного ордера, а також рустованого обрамлення арочного отвору із замком у шелюзі. У стрілчастих віконних отворах частково збереглися готичні кам'яні палітурки. Завершення торцевих фасадів ступінчастими фронтонами»
Пам'ятки містобудування та архітектури України
