Про Кальне
Перша письмова згадка датована 1473 роком. Є дві версії про походження назви села. Перша – назва походить від татарського слова «кальн» – квітка; друга версія – від старослов’янського слова «каль» – болото. Це слово як народний географічний термін має кілька значень: мокра земля, чорна земля, болото, драговина.
Цікава інформація про діалект в Кальному. Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови. До «Наддністрянського реґіонального словника» включені такі слова та фразеологізми, вживані у Кальному: важка («мала гиря, важок»), варешка («ополоник»), варенька, варинька («попона для коней»), звести до вока («влаштувати зустріч віч-на-віч»), дерняґа («дерен»), дзвони («частинки ободу в колесі»), дзядзьо («дід»), дідуло («дід», згрубіле), дробинка («крихта хліба»), зазивокий («косоокий»), мальота («малі діти»), мамка («мати», пестливе), пелюста («деталь у передній частині воза»), проплицє, проплиці («проплине» — від проплисти), часто в розмовній мові вживається "сє" (сє вмити, сє наїсти ...)
До 1939 діяли «Просвіта» й інші українські товариства. У березні 1944 внаслідок боїв Радянської Армії з німецькими військами всі будівлі на 2-х вулицях були спалені.
В Кальному народився бандурист і композитор і лікар Штокалко Зиновій Павлович, псевдо Бережан Зиновій. У медичних наукових колах він був знаний як лікар-онколог, дерматолог, фахівець з біохімії, автор наукових розробок і статей з етимології новоутворень та лікування злоякісних пухлин! У той же час він захоплювався бандурою, після емірграції став солістом Капели бандуристів ім. Т. Шевченка в Америці. Зиновій Бережан зібрав і опрацював понад 300 українських пісень, дум і балад, та написав багато власних пісень і дум (докладніше можна прочитати на сайті ЕСУ).
Церква святого Миколая
В Кальному збереглася дерев’яна церква, яка була зведена на місці більш старої, раніше згорілої. Нинішня церква була зведена 1720 р., зареєстрована 1854 р. в шематизмі греко-католицького духовенства Львівської архієпархії за ХХ ст.. Спочатку церква мала дах з ґонту, вже пізніше дах вкрили бляхою. З одного боку до храму у ХХ столітті було добудоване приміщення.
Цікавий факт: 31 травня 1902 року церкву відвідав галицький митрополит Андрей Шептицький, про це він залишив власноручний запис у книзі Святого Євангелія, яка зберігається у сільському храмі.
Церква не зачинялася під час радянської окупації. Весь час вона була діючою, лише, за словами свідків, на Пасху тут служба не правилася, тому що в цей день приїжджали посадовці з комуністичної партії.
Неподалік від церкви стоїть стара двоярусна дзвіниця, її перший ярус мурований, другий - дерев’яний. Поруч неї старовинні поховання з кам’яними хрестами
Слід зауважити, що в Тернопільській області ще є одне Кальне (у Зборівському районі) і там теж є дерев’яна церква, а також і Львівська область може похвалитися своїм Кальне з дерев’яною церквою на честь архистратига Михайла
Поряд з дерев'яною церквою розташований старий ясень (йому більше 150 років) він зареєстрований як ботанічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні - «Кальненський ясен».
Нова церква була зведена поруч зі старою 1993-2008 рр. і освячена теж на честь Святого Миколая.
