Котюжани

Sightseeing. Цікаві місця Що цікавого

Палац родини генерала Ценіна, парк, дзвіниця церкви. 

 Мурованокуриловецький район, Вінницька область

Котюжани на початку ХХ ст. належали родині генерала Ценіна .

Палац родини Ценіних

48.773212, 27.692262Координати палацу  на карті Google  

 Перший палац був побудований у 1885р. Він був одноповерховим. І збудований,ймовірно, ще до володіння родиною Ценіних Котюжанами.  У 1910р. під час селянських заворушень старий палац було підпалено та значно пошкоджено. У 1912 вже вдова відставного царського генерала – Катерина (?) Ценіна відбудовує новий палац. Архітектором проекту нового палацу в Котюжанах різні джерела називають відомого на той час петербуржця Оскара Мунца. Його руці належать сотні проектів доходних будинків, банків, іншої міської архітектури, храмів, і навіть ГЕС, багато проектів реалізовано у Петербурзі, Гомелі, Харкові, і на той час території Подольської губернії. Про нього пишуть, що він майстерно поєднував мотиви модерну та неокласицизму, особливу увагу надаючі внутрішній обробці інтер’єрів. Про нього так і відгукуються «дійсний художник інтерєрів». Так що вже, нажаль, можна тільки здогадуватися про інтер’єри палацу в Котюжанах.

 

Фасад палацу прикрашає ренесансна аркадна лоджія розташована на другому поверсі, її завершує аттик з декорованими вазами по краях. Такі самі вази знаходяться на кутах на даху будівлі. Вікна першого поверху прикрашені складними барочними наличниками, а вікна другого поверху - псевдобалконами. Фасад прикрашають вставки з ліпнини на міфологічні теми. В пустій ніші можливо була скульптура. Як зазначає історик Дмитро Малаков, зодчий надав будинку помпезного вигляду мінімальними засобам, при чому стилістично котюжанський палац близький лівадійському, побудованому приблизно у ті ж самі роки.

 
 

У 2008 році мені вдалося побувати всередині палацу, коли тут функціонував інтернат. Я б не сказала що інтер’єри збереглися. Але все чисто, охайно. З першого поверху на другий ведуть старі дубові сходи. На другому поверсі невелика зала з якої йде коридор зі спальнями та учбовими класами.

Нажаль в мене вже не було часу прогулятися старим парком, тому наведу абзац з книги Д. Малакова "По східному Поділлю": "Старий фруктовий сад й обширний парк спускаються до Лядової (прим. - ріка). Місцевість цілковито казкова, неначе призначена для пейзажного парку. М`який скат переходить в байрак – крутий, рваний, одягнений камінням й густим чагарником. Всюди б`ють джерела з дивної чистоти смачною водою. Над шумним водограєм височіє, спираючись на скелю, романтичний триарковий міст-віадук, з котрого видно каньйон, куди спадають води річки – притоки Лядови, здається ще глибшим, таємничішим – весь в зелені, цівках потічків, в невгамовному пташиному щебетанні.»"

У 2018 році було проведено тендер на виготовлення проектно-кошторисної документації по об’єкту: «Капітальний ремонт та протиаварійні ремонтно-реставраційні роботи по покрівлі, перекриттю, фасадам пам’ятки архітектури ХІХ – ХХ ст. Палац садиби в с. Котюжани Мурованокуриловецького району Вінницької області. ( Охоронний № 974/1) » за майже 600 тис. грн.

 

Котюжанах є спаплюжена будівля католицької церкви – тепер це місцевий будинок культури.

Церква святителя Миколая

Дзвіниця відноситься мурована, зведена у другій половині ХХст. Нинішня церква збудована на місці старої, дерев’яної 1700-их рр..яка згоріла на початку 80их років, мала статус пам'ятки державного значення.  

Коли побудована нова мурована, я не знаю, так як, нажаль, моє знайомство з Котюжанами відбувалося увечері і обмежилося лише палацом.

 

Мітки: Вінницька область, Костели, Палаци, Церкви, парки