Дуже цікаве село Ольгопіль та його памятки

Ольгопіль, що на Вінниччині мав колись іншу назву . А от поруч розташоване містечко Чечельник, яке теж має свої памятки, теж встигло свого часу побувати Ольгополем. Отже, зараз зупинимося на населеному пункті, яке зараз має назву Ольгопіль.

 Коротка історична довідка про Ольгопіль

У 16 столітті долина річки Савранки була прикордонною смугою між українськими (тоді ще у складі Речі Посполитої) та турецькими володіннями. Таке сусідство не було спокійним, тому мирного поселення не було. У 17 столітті поселилися люди, які започаткували нове поселення.

Село стало іменуватися Рогізка Чечельницька, час виникнення якого не встановлено, вперше в документах згадується за 1780 рік.

У 1793 році місцевість разом з іншими землями Правобережної України була анексована Російською імперією.

За згодою імператриці Катерини ІІ, один з утворених повітів Подільської губернії було названо Ольгопольським (на честь Великої княжни Ольги Павлівни, внучки Катерини ІІ), а повітовий центр – Ольгополь.

З 1812 року Ольгопіль, отримавши статус міста, ставши центром повіту, почав розвиватися і набирати обриси повітового міста.

У 1831 році в Ольгополі було відкрито ринок, а в 1832 році – аптеку для населення всього повіту. З 1837 року почав діяти постійний ярмарок.

У 1856 році в центрі міста було збудовано будинок князів Романових, який у 20 роках ХХ століття був зруйнований більшовиками.

За благословенням Подільського преосвященного Євсевія у 1859 році було закладено Свято - Михайлівський собор. Через дорогу навпроти собору Земство збудувало повітову тюрму. Кажуть, в’язнем тюрми був Устим Кармалюк.

Розвиваючись, Ольгопіль приваблював до себе ділових людей, які своїми капіталами сприяли розвитку місцевої економіки. На кінець ХІХ століття в містечку діяли 18 невеликих підприємств: винокурний завод, 13 вітряних та один водяний млин, пивоварний завод, два цегельних заводи, шевська майстерня. Головним предметом торгівлі була сільськогосподарська продукція. Щотижня проводилися базари. Функціонувало дві ощадні каси: при казначействі і поштово-телеграфній конторі; 42 лавки обслуговувало населення, кінотеатр, два фотоательє, дві друкарні, сім постоялих дворів, готель, картярський клуб.

Станом на 1 січня 1896 року у містечку проживало 10322 жителі (4948 чоловіків і 6374 жінок), із них православних – 5477, євреїв – 3820, католиків – 645, розкольників – 222, протестантів – 90, інших віро сповідувань – 68.

До кінця ХІХ століття в Ольгополі була досить упорядкована центральна вулиця, освітлена гасовими ліхтарями.

Повітовий центр мав непогану мережу навчальних закладів: 4 церковні школи, двокласне міське училище, однокласне «міністерське» училище. Діяла недільна школа при соборі, чоловіча, а пізніше й жіноча учительська семінарії.

У 1908 році медик Густав Олександрович Ківаковський викупив аптеку.

У 1912 році в місті стали монтувати першу в повіті телефонну мережу, яка вступила в дію 1 жовтня 1913 року.

Повіт мав свій друкований орган, який почав виходити в Ольгополі з 1913 року і називався «Ольгопольская земская газета».

У селі діє краєзнавчий музей. Побудовано парк відпочинку з пам’ятником мамонту, кістяк якого знайдено на Слободі в середині ХХ століття.

Цікаві назви різних частин села Ольгопіль

• «Балкани» - можливо, від поселенців із Сербії та Болгарії або назва пішла від подібної краси цієї місцини до самих Балкан.
• «Гнила» - внутрішній мікрорайон, північно-західна околиця, яка славилася виготовленням сушні з груш, яка коштувала дорого і перевозилася візниками-балагурами в Одесу та Умань.
• «Слобода» - назва від «свобода», там селилися звільнені учасники польського повстання, католики. Окрасою Слободи була криниця із масивним дубовим хрестом, «поставленим рабами Божими Євстафієм та Євстинією на радість людям» з чудодійною водою.
• «Москалівка» чи «Мацьківка» - походить від того, що колись там поселялися москалі у казармах.
• «Піски» - можливо, через піщані rрунти. Місцину називають перлиною історії. Там знаходилася довершеної краси капличка, де полюбляло гуляти місцеве «панство» (134 дворяни, 21 особа духовенства, 216 купців) у ХІХ столітті. До цього часу збереглася «Біла Криниця» одна з найвідоміших криниць села. На кладовищі було 72 склепи, поховано флігель-ад’ютанта Катерини ІІ Вігеля та красуню Марцеліну із дому романових.
• «Кут» - дві вулиці сходиться у вигляді кута, колись там постійно збиралася молодь на гуляння.
• «Загора» - місцина, що знаходиться за горою.
• «Замогила» - назва походить від слова «могила», козацька могила, в якій поховано 300 козаків і їх отаман, що загинули у бою з татарами, визволяючи бранців.
• «Центр» - «містечко» (так називали люди), центральна частина міста, в якій розміщувалися земство, навчальні заклади, церква, тюрма, ратуша, базар, лавки.

Текст з сайту Ольгопільська ТГ

Особняк

Про цю памятку мені невідомо майже нічого. Будівля охороняється небайдужим мешканцем. Вважається , що в Ольгополі була фінансова контора і це саме ця будівля. Але, наприклад, краєзнавець Дмитро Антонюк дізнався, що це був будинок судді Бабського. Я теж схиляюся, до думки, що це була скоріше житлова садиба ніж оіфіційна установа.

Повітова лікарня

За сучасним зовнішнім виглядом ольгопільської лікарні тепер важко впізнати більше ніж 100 річну будівлю. Повітова лікарня в Ольгополі була зведена у 1913 році, вона була доволі великою на ті часи, аж на 110 ліжок. В 2018 році спонсором рмонту стала агрофірма Ольгопіль.

Єврейське минуле Ольгополя

В Ольгополі, на той час в Рогізці Чечельницькій, проживала доволі велика юдейська громада, яка мала муровану синагогу та два деревяних молебних будинки на 18851 рік, а на 1889 рік тут діяло вже три синагоги. Тут свого часу діяли чотири хедери (школи), урядове єврейське училище І розряду. Будівля, відома місцевим, як кінотеатр, це колишня синагога "Най клоз", тобто "Нова". Вона під час Другої світової війни стала гетто для євреїв, яких привезли аж з Балти. Ще можна віднайти на старому єврейському цвинтарі мацеви. Це дуже позитивні новини, що колишнім цвинтарем інколи опікуються, розчищають його мешканці-активісти села.

 Цікавий факт про Ольгопіль

Ще 1961 року в урочищі Слобода Чечельницького району був знайдений скелет мамонта, який нині стоїть у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї.

Пушкінопад. Чи реальний в Ольгополі?

Оригінал цих рядків знайти не вдалося. Ніби то цей вірш написав Пушкін, коли їхав через на той час містечко дорогою Тульчин Одеса.

«Ай да Ольгополь,
черт бы тебя драл!
Запомнится мне этот городишко —
Здесь ось в повозке я сломал
Да сто рублей еще спустил в картишки...»
Хоча чи є то фантазія від пошанувача російського поета директора місцевої агрофірми «Ольгопіль» , який і профінансував створення та встановлення памятника. Цікаво, чи цей памятник на третій рік війни ще існує?

 А що ще є цікавого?

В Ольгополі є старий цвинтар, на ньому доживають свій вік руїни каплиці. Цікаво, що в сусідньому Чечельнику каплицю реставрували.

Мешканці селища Ольгопіль коштами місцевого підприємця створили на початку 2000-их років посередині водойми острівець. Прямує на цю зону відпочинку спеціальний кораблик. Ця цікава атракція Ольгополя отримала назву Тузла-2, на згадку про першого територіального конфлікту Росії і України в 2003 році за острів Тузлу, що в Керченській протоці. Ольгопільський острівець значно менше - його площа складає всього приблизно 700 кв м. До острівця примикають причали та будинок на воді, на самому острові у тіні дерев розташована зона відпочинку, бесідки, фотозона, і пограничний стовп. У спецрепортажі телекомпанії Еверест розповідається історія створення локації, мета, і цікавий факт, як використовують самі односельчани цей острівець.

Що цікового можна подивитися поруч Ольгополя

Поруч вартує оглянути Чечельник з купою цікавих історичних та архітектурних памяток. трохи подолати дорогу і завітати до "Білого Дому" в Чорномині. Якщо ваш шлях лежить на Гайсин чи Тульчин, то не забудьте дорогою оглянути палац в Ободівці та залишки маєтку в Капустянах. Якщо ваш вибір подальшого маршруту Одеська область, то завітайте в Балту - там безліч памяток, а якщо ви їдете напряму до траси Київ - Одеса, то вам зустріниться ряд цікавинок в в Пужайкове, Саврані, і трохи переїдье трасу до Луполове - млин з розміром в великий палац на річці Південний Буг- ще та туристична цікавинка (не забудьте обійти його по периметру!)

Якщо ви бачите, що інформація на цій сторінці неточна або неповна, значить ви знаєте більше. Тож допоможіть, поділіться знаннями. Напишіть лист з уточненнями чи зауваженнями або цікавими фактами про це місце на адресу:landmarks.in.ua@ukr.net Якщо ж ви побачили орфографічні помилки або одруківки, теж пишіть - я виправлю.