Мальовнича Криворівня та її давня гуцульська Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Здалеку видно цей гарний храм на високому пагорбі над селом Криворівня та долиною бурхливого Чорного Черемошу
До цього в Криворівні існувала інша церква, її звели на початку 1660-х років на присілку Заріччя, на правому березі річки Чорний Черемош, потім у 1719 році через небезпеку повені будівлю перенесли вище - на пагорб. Але видно щось сталося з попереднім храмом, тому що теперешній храм побудували у 1818 році.
Свого часу у храмі промовляли слова молитви багато видатних діячів, як то Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Михайло Грушевський та інші. У 1901 р. церкву відвідав митрополит Андрей Шептицький ( на той час він був єпископом Станіславським), який написав послання «До моїх любих гуцулів». А ще тут у 60-их роках минулого століття у Криворівненській церкві вершив своє перше священне служіння тоді о. Василь Романюк, майбутній патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир.
У Криворівні проводили зйомки фільму-шедевру українського кінематографу - «Тіні забутих предків». Безпосередньо в кадри фільму потрапила і криворівненська церква.
Цей храм упродовж декількох століть не оминають і відомі люди, і туристи. А на початку січня кожного року тут відбувається свято Гуцульської коляди.
Вважається, що церква Різдва Богородиці у Криворівні є одним з найбільш відомих творінь школи гуцульської народної архітектури.
2011 року було проведено ремонтні роботи, внаслідок яких зовнішній вигляд набув самобутності, позбавившись негарної бляхи, якою був вкритий приблизно 40 років. Тепер же дах вкритий ґонтою. Трохи пізніше, у 2016 році, було відреставрований і давній вівтар церкви.
Сучасні фото зроблені у травні 2009 року та липні 2016 року
Храм дерев'яний, хрестовидний, однокупольний, має хрестоподібне планування. Структура храму включає в себе короткі бічні гілки і подовжений бабинець. Центральний купол храму перекриває шатрова глава на невисокому восьмерике, який височить над дахами церковних гілок.
До східної частини однокупольного храму примикає додаткове приміщення. Внутрішні стіни церкви розписані темперою.
У 1972 році дах церкви покрили бляхою. І тільки у 2011 році З ініціативи настоятеля церкви та громади покрівлю храму замінили на ґонт, таким чином храм набув первинний автентичний вид! На жаль такі рішення скорше виключення ніж правило. Іншим би священникам взяти до уваги й цей прояв любові до будівлі храму та його історії!
З південно-східного боку від храму стоїть невелика старовинна дзвіниця. Її теж було зведено 1818 року.
Під час проведення реставраційних робіт в куполі було знайдено з два десятки метричних книг! Вони містять записи від 1775 до 1944 року. Завдяки цим записам було взнано усі священики, які служили в цьому храмі від 1775 року.
За останні двадцять років було зведено нові церковні брами.
Гуцульська ґражда з Криворівні є центральним експонатом регіону "Гуцульщина" в Музеї народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького "Шевченківський Гай". ЇЇ було перевезено у 1970 році.
Ґражда - це особливе житло в Карпатах. Це не просто хата з господарськими спорудами, це єдиний комплекс житлових і господарських будівель, які з’єднані між собою по усьому периметру високою зрубною стіною. Ззовні це така маленька дерев’яна особиста фортифікація. Вона уособлює в собі замкнений ззовні, а всередині має відкритий двір.
Але в Криворівні існує цікавий музей - старовинна гуцульська хата, яка розташована вона у присілку Заріччя. Тепер це історико-архітектурна пам’ятка. А колись тут жили. Палій і Параска Харуки. Гостями в родині бували й Іван Франко, й Михайло Коцюбинський, Володимир Гнатюк. Цю хату можна побачити у фільмі Тіні забутих предків. Цікаво до з 48 року хата стояла пусткою. І лише у 1993 р. споруду відреставрували. А ще через рік, під час Першого світового конгресу гуцулів, тут було відкрито музей