Церква Зіслання Святого Духа
Ця велика церква в селі Соколівка зведена у гуцульському стилі в 1886 році за кошти місцевої громади та освячена була на честь Святого Духа.
Поруч храму стоїть двоярусна дзвіниця, яку звели теж 1886 року. Вхід на територію храму здійснюється саме через неї, крізь перший ярус. На другому ярусі розташовані дзвони. Увінчують дзвіницю три маківки.
Як вже зазначалося, церква відноситься до гуцульської архітектури. Вона в плані хрещата - в її основі лежить видовжений хрест, одноверха з сімома маківками увінчаними хрестами Церква п'ятизрубна та стоїть на дубових підвалинах . Звісно першопочатково церква мала гонтовий дах, але в 1970-их рр. дах перекрили бляхою.
Цікаву історію передає Іван Мисюк в газеті «Гуцульський край», №47, 20.11.2015 року, як перекривали церкву бляхою, і головне, що це навіть гарно, що так блищить на сонці... Хоча справжні гуцульські церкви наших нащадків ніколи не вкривали блискучим металом. Але цитую:
"Це був період розгулу войовничого атеїзму. Задумане втілити в життя було нелегко. Односельці пригадують, що цією важливою роботою безпосередньо займався світлої пам’яті колишній старший церковний брат, голова церковного комітету Петро Григорчук, який жив на присілку Горби. За його порадою і вказівкою, цинкові та алюмінієві листи бляхи, накриті верітками, Петро Рибенчук з кутка Зелена вулиця перевозив фірою у сховок на цвинтарі. Там листи прикривали сухим листям і гіллям. Майстрам іноді доводилось викінчувати покрівельні роботи даху в нічний час, при світлі ручних і кишенькових ліхтарів, а то й при світлі місяця.
І одного прекрасного дня церква засяяла на сонці усіма кольорами веселки.
Та несподівано, проїздом на Верховинщину, в село завітав непроханий гість з обласного центру (нині уже покійний), який відповідав за атеїстичну роботу на Прикарпатті. Він звернувся до голови церковного комітету з принциповим запитанням: «За які кошти придбано будівельні матеріали?». Петро Григорчук подав йому список прізвищ, які безкоштовно трудилися на перебудові і хто офірував свої пожертви на потреби церкви. З’ясувалося, що до списку було внесено прізвища жителів села, яких уже не було серед живих, і що спитаєш з покійників? Але головний атеїст області не вгавав. Він прискіпливо кинув оком на сяючі купол і бані, на яскравий, вилитий із срібла фасад. Знервований чиновник наказав або зірвати алюмінієву бляху, або перефарбувати фасад. Представникам церковного комітету довелось підкоритись горе-настановам чиновника і виконати його наказ. Але з часом, під дією вітру і дощу, зелена фарба облущилася, і церква знову засяяла на сонці фасадом, мов вилита зі срібла."
В церкві зберігся оригінальний різьблений, вкритий позолотою іконостас з декількома рядами ікон, з царськими та бічними воротами.
Архітектурний ансамбль, що складається з церкви та дзвіниці включені до Державного реєстру національного культурного надбання.
В селі увагу привертає ошатна будівля в гуцульському стилі, де зараз розміщується лЛікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини.
Також в Соколівці та поруч розташовані мальовничі пам’ятки природи: невеликий на півтора метри Соколівський водоспад, він на річці Рибниця, скеля Дзеркало та водоспад Дзеркальний, висота найвищого його каскаду складає 10 м, він утворився на притоці річки Рибниця.